Нещодавно у засобах масової інформації та соціальних мережах поширювалася інформація про те, що на Рівненщині винесено понад чотири тисячі постанов про обмеження боржників аліментів. Зокрема, з початку цього року державні виконавці Головного територіального управління юстиції у Рівненській області винесли 4189 постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника аліментів у праві виїзду за межі України, у праві керувати транспортними засобами, у праві користування зброєю та у праві полювання.

 Крім того, нагадали: в рамках реалізації ініціативи #ЧужихДітейНеБуває Міністерство юстиції відкрило Єдиний реєстр боржників, які мають заборгованість по аліментах понад 3 місяці. Діють мобільні групи державних виконавців з ліквідації заборгованості зі сплати аліментів і регіональний штаб з моніторингу та контролю за станом виконання органами державної виконавчої служби рішень про стягнення аліментів.

Фото з мережі Інтернет

Здається все просто і зрозуміло. Відверто кажучи, не задумувався над цією проблемою. Однак після розмови з кількома платниками аліментів  та їх батьками надумав поділитися деякими міркуваннями. Може, вони так і залишаться порожнім звуком у морі клопотів тих, хто сплачує аліменти на утримання своїх дітей, в тому числі потрапили в число аліментників- боржників.

Відразу наголошу: те, що держава ухвалила жорсткіші правила гри для так званих аліментників, - правильно. Бо, не секрет, чимало татусів всілякими шляхами намагаються якщо не уникнути відрахувань на утримання синів і дочок, то принаймні, занизити суми тих відрахувань. Чимало горе-батьків узагалі намагається обманути колишніх дружин, синів і дочок, внаслідок чого самі потрапляють у боргову пастку. Взагалі до останнього часу панував хаос у тому сегменті наших реалій.

Однак є деякі застереження щодо різних навіть тимчасових обмежень боржникам аліментів. Не знаю як деякі з тих обмежень сприймаються в ракурсі прав людини, але в життєвому аспекті викликають чимало запитань. Скажімо, чоловік нагромадив борги через безробіття чи з інших причин. Оскільки працевлаштуватися вдома немає змоги, то почав виїжджати на заробітки в Польщу і поволі гасити борги.Однак обмеження боржника аліментів у праві на виїзд за межі України, вжиті з волі колишньої дружини, а відтак – державними виконавцями,  поставили крапку у його щирих намірах не тільки розрахуватися з боргами, а й надалі сплачувати аліменти, так би мовити, на постійній основі.Кому від такого обмежувального заходу стане легше чи комфортніше жити? Та нікому, бо ні боржник, ні одержувач аліментів, ні дитина від такого кроку нічого не виграє. Навпаки: аліментна пастка поглиблюватиметься, а відтак і соціальна напруга та стосунки колишнього подружжя.

Як дошкулити боржнику?

Фото з мережі Інтернет

Далі. Якщо тимчасове обмеження боржника аліментів у праві користуватися зброєю чи у праві полювання безпосередньо не мають стосунку до заробітків боржника аліментів, а швидше, стосуються обмеження його захоплень, то обмеження у праві керувати транспортними засобами може мати безпосереднє відношення до його доходів, а відтак – до «гасіння» боргів із виплати аліментів. Бо для багатьох співвітчизників автомобіль – не розкіш, а засіб заробити якусь копійку. Якщо не власним автомобілем, то на підприємстві, в установі чи на приватній фірмі.

До речі, дехто дивується ще й із такої норми: у разі безробіття божник має сплачувати певну суму аліментів. Однак до уваги береться, скажімо, не мінімальна зарплата, а середня по області. Чому так? Скажімо, офіційно працевлаштований боржник із мінімальною заробітною платою сплачує аліменти відповідного до свого заробітку, а безробітний – більшу суму. Може, такими шляхами законодавець спонукаю боржника оперативніше шукати робоче місце? А де ж його сьогодні знайдеш - особливо в селах?

Розумію, що законодавець вжив обмежувальні заходи не заради спортивного інтересу, а задля захисту прав матері і дитини. І обрав саме такі, про які ведемо мову. Як на мене, в цьому разі йдеться про намір, хіба що, дошкулити боржнику, ніж реально розв’язати борговий вузол. Спонукати аліментників виплачувати кошти на утримання дітей чи «гасити» борги – необхідно. В тому числі – через примусові заходи. Але вони мають бути бездоганними як з точки зору духу права, так і моралі та здорового глузду.

Я далекий від думки, що законотворці злегковажили під час ухвалення відповідних юридичних норм. Хоча назвати деякі обмеження щодо боржників аліментів  виваженими і бездоганними теж не доводиться.Не хотів би, аби мої міркування сприйняли за сентименти ображеного платника аліментів – жодного стосунку до нинішніх правил гри не маю, хоча у свій час добросовісно сплачував аліменти на утримання доньки. Однак вважаю, що держава має створити такий суспільний і морально-психологічний клімат, коли боржник не озлоблюється, а з гідністю виконує те, що має виконувати відповідно до законодавства і власного сумління…