Людмила Марчук

Людмила Марчук

журналіст, публіцист, блогер.

Индик, павза, філологиня… Які ще нововведення приніс нам новий правопис?

01.06.2019 23:39   Джерело: RvNews
Автор : Людмила Марчук

Сьогодні чимало в мережах дискусій, щодо нового правопису української мови, який у новій редакції 22 травня схвалив Кабінет міністрів України. Комусь ці зміни подобаються, а хтось категорично проти. Дехто глузує з «индика», «членки» та інших нововведень. Проте усім нам із цим жити і до цього звикати. Нагадаємо, що цю нову редакцію українського правопису розробила Українська національна комісія з питань правопису. І з часів Незалежності це перший документ, в якому задокументовані ті правила і мовні норми, які вже в Україні в існували, проте з відомих причин були витіснені через радянізацію. Радянська влада намагалася спростити українську,  аби вона більше була схожа з російською.

Щодо  основних "мінусів", які приписує громадська думка новому мовному закону, - те, що він варіативний: багато слів матимуть по кілька форм, і це може заплутувати користувача мови, а особливо це складно буде вчити школярам. Звичайно, є правила на логіку - приміром написання слова з "пів": де буде півлітра, а де - пів літра, ще треба буде подумати тощо.

Але! По-перше: закон достатньо демократичний: варіативність не вважатиметься помилкою. Хочете казати "любові" - кажіть "любові", хочете - "любови" - кажіть так, помилкою це не вважатиметься. По-друге, на остаточне вивчення закону дається аж 3 роки - ну хіба що лінивий не вивчить його за цей час. 

Услід за ТК «Еспресо» публікуємо найцікавіші моменти мовного оновлення, на які треба звернути увагу в першу чергу.

Фемінітиви, слова із "жіночими суфіксами"

Віднині можна і допускається писати всі посади, звання тощо і в жіночому роді: філологиня, правниця, директорка, учениця, поетеса, але не наполягається лише на цій формі. Але не буде помилкою писати, як і раніше: філолог, правник, продавець.

Числівник "пів" зі значенням "половина"

Раніше ми писали слова з "пів" по-різному: і через дефіс, і з апострофом, і разом. Віднині все буде значно простіше: якщо мається на увазі половина - писатимемо окремо. Цілісне поняття (півлітра (тобто пляшка води, горілки, соку) приміром, чи півхліба, півострів, півоберт) - разом. Але правильно буде "пів Європи", "пів Києва" і "пів яблука".  

Икати чи ікати? Розставляємо всі крапки над "І"

Будемо писати літеру "и" на початку "в деяких власних і загальних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до вимови в цих мовах". 

Цей пункт також достатньо варіативний, бо передбачає "власну творчість": перевага залишається на боці літери "і", однак перед приголосними "н" та "р" можна варіювати: "індик" та "индик", "ирій" та "вирій". Але на початку слів пропонується вживати "и".

Поетична варіативність

 Такі форми як "любові" - "любови", "крові" - "крови" тепер будуть  на наш вибір. Час покаже, які приживуться міцніше. Чомусь вбачається у відродженому закінченні "ви" особлива поетика, властива нашій мові...

Дифтонги  

Також дуже демократичний пункт, бо можна говорити "катедра" і "кафедра", "етер і ефір". Або ж "авдиторія" і "аудиторія", "павза" і "пауза".  Насправді ми і раніше мали у своїх мовних правилах цю норму,  зараз просто розширилися можливості передавання буквосполучення "au" та пропонуються варіанти транслітерації.

"Ґ" - наша власна літера

Бо де ми ще таку бачили? У іноземних власних назвах, деяких іменах  (Ґулівер, приміром) писатимемо тепер так. Хоча, знову ж таки, допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви "г" так із використанням "ґ" , отож і "Гулівер" звучатиме!

Ми в етері?

 Хто би не мріяв так запитати? То запитуйте, тепер можна! Або "в ефірі", бо пропонується написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою "ф": "ефір "- "етер", "міф", "міфологія" – "міт" і "мітологія", "Афіни" – "Атени".

Йотування - наша давня мовна традиція

 Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами "є", "ї", "ю", "я": "проєкт", "проєкція", "траєкторія", "фоє" тощо.

Велика буква

 Великих букв тепер матимемо більше, як і слів з ними.  Допускається написання з великої букви навіть тих слів, які ми раніше писали з маленької, але нині хочемо особливо акцентуватися на цьому слові: Мати, Земля, Незалежність тощо. Особливо наголошується на святах:  День Незалежності України, День Соборності України і День Конституції України - з великої писати обов'язково. Так само, як і слова з релігійної тематики: Бог, Творець - тільки з великої. Посади чиновників віднині писатимемо з маленької букви, оскільки то лише посади.

Дефіси, лапки

Їх буде менше, і це також - тенденція до спрощення мови. Пропонується слова з першими іноземним частками писати разом: "попмузика", "вебсторінка" "пресконференція".

Сайти і компанії 

Якщо поруч із назвою є родове слово - треба будуть лапки і назва писатиметься з великої літери: сайт "Вікіпедія", компанія "Квітоманія". Якщо родового слова нема - назва пишеться з маленької літери і без лапок: ґугл, твітер.

І ще багато цікавого

Приміром, у Кличній формі тереп буде "Олегу" і "Олеже". І священник тепер писатиметься з подвоєнням НН.

 Інститут мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України опублікував повний текст нової редакції Українського правопису.

Тож візьміть і просто його прочитайте. Багато що проясниться і  сприйметься по-новому і справедливо, бо, на переконання членів комісії, їхнє поновлення має наукове підґрунтя. Автори впевнені, що саме так ми зможемо повернутись до "питомої української мови". Дуже багато залежить від нас - від того, як ми сприймемо новий проект, як відкоригуємо його в процесі користування. Недаремно новий правопис дає відповідну свободу вибору форм, правил, норм.

Джерело: https://espreso.tv


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу rvnews.rv.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews
Загрузка...