У Млинові стояло пусткою чимало промислових споруд та цехів, виробничі процеси на яких завмерли на початку буремних дев’яностих років минулого сторіччя: спритні так звані реформатори свою справу знали.

Споруди ті очі не муляли, але й не тішили. Сподіватися на відновлення роботи колишніх РТП, маслосирзаводу, хлібокомбінату, сільгоспхімії, заводу продтоварів не доводиться.

 Фото Віталія Тарасюка

По-перше: немає потреби у таких послугах, тим паче – у таких масштабах за царягорохівськими технологіями. Зрештою, немає чим і кому працювати.

 По-друге: відсутнє технічне та технологічне забезпечення виробничого процесу (не уточнюватимемо, хто й коли все демонтував, вивіз  – це інша історія!). Головне - підприємства уже не воскреснуть. Добре, що хоча б райспоживспілці вдалося нехай частково, та все ж зберегти приміщення хлібопекарні, хоча її виробнича спеціалізація суттєво змінилася і 28 тонн хліба за добу вже не бачити, як власних вух без дзеркала.

По-третє: цей варіант найсумніший: комплекс продається - аж до повного руйнування. Проте у всіх тих застарілих, перестояних, напіврозвалених спорудах (як, скажімо,  приміщення старої контори винзаводу), безсумнівно, є власники.

Усе це майно колишньої епохи «развитого социализма», назване і не назване, має свого господаря. «То робіть хоча б щось» - твердив відомий персонаж. Не можете самотужки – продайте, здайте, подаруйте, врешті! Бо  шкода, що людська праця переходить на ніц. Це ж не середньовічні замки Європи чи Великої Британії?! – там їх доглядають та адаптують до сьогодення. У нас все до цеглинки навпаки!

  І хоч у радянському минулому підприємливість вважалася вадою, живемо вже більше чверті століття в іншій державі за протилежно іншими економічними законами.  Тож думайте та робіть висновки, панове «хазяї», щоб не було запізно!

Принаймні, власники приміщень молокозаводу у Млинові вирішили чинити радикально. Як висловився один із співвласників підприємства,  правильніше розібрати приміщення на цеглу, ніж дочекатися, поки воно завалиться остаточно: кому потрібне будівельне сміття?

Окрім того, у центрі селища не бовванітиме порожніми вікнами споруда промислової архітектури минулої історичної доби. Що збудують на місці того цеху? - поки що розмірковують, але точно не маєтки чи фазенди. А, зрештою, кожен Іван має свій план, тож нехай йому щастить!