Рівнянин Анатолій Терещук: учений, народний цілитель, неординарний садівник
Опубліковано : Любомир Тлумак
Цей чоловік відомий рівнянам тим, що займається вирощуванням дивовижного дерева –гінкго, яким лікує людей. Дуже багато людей потребують його допомоги й він радо йде назустріч людям. Днями Анатолій Іванович відзначив поважний день народження – 86 років. Проте спостерігаючи за його чіткими і злагодженими рухами, а ще більше слухаючи захоплюючі розповіді на різноманітні актуальні життєві теми, і не скажеш, що цей чоловік топче ряст на землі вже ось дев’ятий десяток літ.
Проте у нього ще багато справ, а передусім – велика родина. Має Анатолій Терещук двох дочок, трьох внуків і двох правнуків. На жаль, недавно відійшла в інші світи (хай земля їй буде пухом!) дружина.
Нині присадибна ділянка Терещуків у 7 соток – найбільша в Україні плантація гінкго.
– Гінкго двопалатове, або гінгко білоба є одним з реліктових дерев, що росте на Землі вже майже 300 мільйонів років, тобто ще з часів динозаврів. Згодом воно, як і динозаври, зникло, – розповідає Анатолій Терещук. – Однак через певний період кілька екземплярів цього неординарного дерева було знайдено в Китаї і поширено по всьому світу.
Так що наш земляк причетний до відродження цього знаменитого релікту. А на його присадибній ділянці І вже понад 10 тисяч деревець Анатолій Іванович роздав в інші регіони України і, звичайно ж, сусідам. Таким чином він разом зі своїми рідними, друзями і чисельними прихильниками відроджують славу цього, без перебільшення, легендарного дерева.
- Гінкго відоме своїми лікувальними властивостями, – продовжує пан Анатолій. – Основним призначенням цього дерева у медицині є поліпшення прохідності судин і системи кровообігу. Деякі фармацевтичні компанії використовують гінкго як основу ліків для профілактики інсультів та інфарктів.
Крім цього, гінкго здатне знизити рівень холестерину і сечової кислоти в організмі, є потужним антиоксидантом, що сприяє уповільненню старіння.
В аптеках листя та екстракти цього реліктового дерева можна знайти майже всюди: у ліках, косметиці, чаях і т.д.
Однак гінкго корисне не лише своїми цілющими властивостями. Його деревина дуже м’яка і піддатлива, що робить її зручною для виготовлені шахових фігур, оригінального посуду для чайної церемонії та інших неординарних виробів.
Цікавим фактом також є те, що після скинення американцями атомних бомб на японські міста Хіросіму і Нагасакі у 1945 році дерева гінкго там уціліли, не піддавшись руйнівній смертельній радіації.
В Україні на сьогоднішній день екземпляри цього дерева є в деяких ботанічних садах і санаторіях. А найбільша їх колекція в родині Тимощуків у Рівному. Це стало, можна сказати, сімейною справою Анатолія Івановича і доньки Тетяни.
– Як почалося ваше захоплення? – запитую я, роздивляючись плантацію.
– А почалося з того, що я просто побачив дерево гінкго в одному ботанічному саду і з цікавості взяв з собою трохи насіння, – пригадує Анатолій Іванович. – Поспілкувався зі своїм давнім другом, відомим травознавцем, автором книги «Лікарські рослини» Михайлом Носалем. І мені захотілось вирощувати рослини і деревця, про які, на жаль, не було інформації у цій книзі. Та й мало хто тоді знав про них.
Отож моєму найстаршому дереву вже понад 20 років. Коли ж цим серйозно зайнявся, почав відправляти саджанці гінкго в різні країни світу. Не забував і про свій рідний край. Зокрема, у Гощі, відомому не лише в Україні санаторії «Червона калина», що в Рівненському районі, селі Жобрин, інших населених пунктах області є навіть цілі алеї з цих дерев.
- А це реліктове дерево, певно, дуже вибагливе у догляді?
- Ні, невибагливе, легко пристосовується до грунтів. Гінкго навіть вистояло в Нагасакі, коли на нього скинули ядерну бомбу, і вже через рік давало плоди. Любить вологу і світло.
Разом з батьком вирощує гінкго і донька Тетяна. Вона за професією інженер-геолог.
- Спочатку це було, як хобі, - говорить батько. - Тепер для неї, як і для мене це вже серйозна і відповідальна , справа. Коли ж щось вирощуєш своїми руками, то втягуєшся, хочеться зробити більше... Я її жартома вже називаю своєю «дочірньою фірмою».
- А чи були випадки крадіжок цих рідкісних і недешевих ваших деревець?
- Знаєте, уже практично у всіх наших сусідів є гінкго. Поділилися з багатьма. Так що навіщо їх красти?..
До речі, один наш знайомий викував собі грати на балконі із зображенням листя гінкго. Вийшло дуже гарно і символічно.
Слід зазначити, що листя гінкго має дуже естетичну форму.
У Німечинні, наприклад, його називають ще деревом Гете, оскільки відомий поет присвятив своїй коханій Маріанні фон Віллемер вірш «Ginkgo biloba», де листя цього дерева стало символом того, що можуть створити дві окремі закохані половинки.
Є їх зображення також і на прикрасах. Навіть на одному зі знаменитих яєць Фаберже є листя гінкго.
Крім того, на Сході це дерево ще називають «сріблястим абрикосом», тому що самі плоди нагадують абрикос зі сріблястими вкрапленнями.
- Ви особисто брали участь у якихось міжнародних чи всеукраїнських заходах, присвячених цьому дереву?
- Так, у 2011 році у Рівненському обласному краєзнавчому музеї була така конференція. До речі, на території цього закладу також є наше дерево гінкго. У 2016 році в Києві було проведено міжнародну конференцію, присвячену народній медицині. Ми з донькою підготували для неї відповідні матеріали.
Довідково:
Анатолій Терещук народився у звичайній селянській сім’ї в древньому Бугрині Гощанського району. Тож ще змалечку пізнав, як це жити і трудитися в селі у полі чола. А після закінчення середньої школи, як і немало його земляків поступив на гідромеліоративний факультет Українського інституту інженерів водного господарства – єдиного вищого навчального закладу такого профілю в тодішньому СРСР, який у той час, до речі, знаходився в Києві, а в 1959-му був переведений до Рівного. Отож, здобувши вищу освіту, він пропрацював у рідному ВНЗ, який з 2004 року має статус Національного університету водного господарства і природокористування, на різних посадах 32 роки. До цього був виконробом, начальником дільниці, керівником Державної водної інспекції Полісся. Успішно захистивши дисертацію, став кандидатом технічних наук, членом Асоціації екологів України.
Доцент Анатолій Терещук – неординарна особистість, який уміло поєднує наше минуле, сучасне і майбутнє…
А вийшовши на заслужений відпочинок, поринув у стихію свого давнього захоплення народним цілительством, здобув ступінь доктора народної медицини, зайнявся вирощуванням найстарішого на Землі дерева – гінкго, став членом клубу «Органічне землеробство», почав писати і видавати відповідні брошури і буклети.
Джерело: RvNews
Військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини, але згодом добровільно прибули до місця проходження служби, військова служба продовжується 
