До тих весіль у Бокіймі особливо не готувалися: не пекли-випікали, не варили, не смажили, не тушили та й самогону цистернами не гнали. Хто знаю бокіймівчан – з діда-прадіда умілих і гостинних господарів, - міг би і подивуватися.

Однак цього разу подив був би марним і зайвим, бо весільні урочистості в Бокіймі – незвичні і особливі:  нещодавно дві місцеві подружні пари влаштували у сільській раді об’єднаної територіальної громади реєстрацію ювілейних шлюбів: Галина Степанівна і Віталій Миколайович Мельники та Надія Захарівна і Ярослав Євдокимович Пуци через півсторіччя, відколи стали на рушничок щастя, повторили незабутню весільну церемонію.

Офіційно провести цю резонансну і навіть історичну подію не тільки для Бокійми, а й усієї Рівненщини та України, із Млинова прибула начальник відділу реєстрації актів цивільного стану Олена Мотько. Власне вона і провела обряд повторної реєстрації шлюбу,тобто надала «молодятам» послугу, яка офіційно іменується «ювілей». Як і 50 років тому, подружні пари ставили підписи в реєстраційних документах,  а також хвилювалися, бо вкотре опинилися в центрі уваги офіційних осіб і неприхованої цікавості односельців. Як і колись, топили свої погляди в очах коханих і єдиних,шукали там сокровенне і дороге, де вигравало життя і запліталися сюжети в сімейну сагу.

Мабуть, піввіку тому Галину Степанівну і Віталія Миколайовича та Надію Захарівну і Ярослава Євдокимовича «розписували» без супроводу маршу Мендельсона. Цього разу невмирущі мелодії вічно молодої музики стали емоційним фоном весільної урочистості. Піднесення додавала неповторна святкова атмосфера, крізь яку відлунювалися роки і десятиліття їхньої долі, де вимережені вірна любов і складні життєві клопоти, одноманітні будні і жаданні свята, світлі і не зовсім радісні сторінки їхнього життєпису…

Фото автора

Навіть миті урочистості не стерли з очей подружжя Мельників біль і журбу: вони витримали такий удар долі, що навіть найпідступнішим ворогам не побажаєш. На превеликий жаль, в оті 50 років спільної долі вмістилися дати життя їхніх незабутніх синочків Анатолія та Миколи. Чому доля так позбиткувалася над матусею і батьком? Мабуть, відповіді на це запитання ніхто не дасть…

Однак обидві пари тішать онуки - незрівнянна родинна насолода. Дасть Бог – і подружжя Мельників та Пуців небеса обдарують ще і правнуками, праправнуками та пра-пра-пра… Принаймні молитимемо за це Всевишнього. А також бажаємо їм міцного здоров’я, вічної молодості і подружнього довголіття, сімейного благополуччя, родинного затишку і ще багато світлих ювілеїв під мирним небом України та на очах любих бокіймівчан …