Їхня робота непомітна, але вони завжди на передовій боротьби зі злочинністю. У кожного з працівників карного розшуку безліч різнопланових сюжетів, заснованих на реальних подіях. Служба їх змушує завжди бути в тонусі та напоготові, бо не знають наперед, чи доведеться сьогодні чатувати у засідці, чи завтра затримувати організовану групу. Однак, чи кожен стати опером, що найважливіше у роботі карного розшуку — своїм досвідом поділився заступник начальника ГУНП в Рівненській області – начальник кримінальної поліції Сергій Волков, за плечима якого 21-річний стаж оперативника.

 

— Сергію Вікторовичу, робота в карному розшуку була для Вас бажаною чи хтось вплинув на такий вибір?

— І прогнозованою, і бажаною. Однак спочатку прикладом для мене був старший брат, який на той час працював в міліції, а вже у випускному класі я остаточно впевнився, що навчатимуся у профільному виші і нестиму службу тільки оперативником.

 

— Чи важливо в роботі оперативника прагнути кар’єрних вершин?

— Кар’єри як такої немає. Адже основне для працівника карного розшуку — це розкриття злочинів. Для цього необхідна належна комунікація із іншими підрозділами, тому що оперативник тісно пов’язаний і з роботою дільничних на території обслуговування для обміну інформацією, і зі слідством. Тобто, якщо є результати роботи, то з часом вони автоматично є і в кар’єрному рості. Та, коли в оперативника не виходить розкривати злочини, то й реалізувати себе в цій службі не вдасться.

 

— Ви стикалися особисто з такими людьми?

— Так. Особливо, коли був начальником карного розшуку. Дехто тоді з підлеглих перейшов на посаду слідчого, де цілком себе реалізував і досі там успішно працює, а дехто — став хорошим кадровиком. Це, звісно, поодинокі випадки. Щоб стати оперативником, одного бажання замало. Потрібно, крім професійних навичок, мати розвинену інтуїцію, витривалість, характер і бути, передусім, хоробрим, адже цілодобово знаходишся на вістрі з людьми з кримінальним минулим. Тобто, у спілкуванні слід бути психологічно вище злочинця. Бо, якщо відбувається навпаки, то зловмисник тебе подавить так би мовити морально і злочин не буде розкритий.

— А у Вас бодай раз виникало бажання перейти в інший підрозділ?

 — Однозначно – ні, адже ця служба для мене єдина та рідна і тут я себе завжди комфортно почуваю.  

 

— Яка категорія  злочинів найскладніша у розкритті?

— Без сумніву, найскладніші та найтриваліші у розкритті злочини — це замовні. Також до них відносяться і розбійні напади, вчинені організованими злочинними групами, які ретельно до них готуються, прораховуючи до дрібниць кожен свій крок, використовуючи засоби конспірації, захисту, транспорт, якого потім позбавляються. Із власного досвіду можу як приклад назвати викриття у 1999 році злочинної групи у складі вихідців із Волинської та Рівненської областей, яка скоювала підпали автомобілів і розбійні напади на валютчиків. Це відбувалося на території Млинівського району, Луцька та Рівненщини загалом. Нами спільно з колегами із карного розшуку з Волині було знешкоджено вісьмох злочинців, організатором якої була особа, що провела у місцях позбавлення волі більше 10 років. Покарання у цій справі було справедливе – шестеро осіб відправилися за грати.

— А по часу розкриття скільки зайняло?

— Близько трьох місяців. Злочинці тоді настільки знахабніли, що вчиняли майже щотижня нові й нові злочини з метою наживи. Нам вдалося швидко викрити їх та задокументувати злочинну діяльність.

 

— А за останній час які здобутки в карників?

— Звісно, що це найрезонансніший злочин на території Рівненської області —  вбивство працівника слідчого ізолятора, майора поліції, колишнього військового Івана Мамчура у 2016 році. Ми одні з перших в Україні розкрили вбивство на замовлення спецслужб Росії. Це вдалося завдяки висунутій правильній версії, що злочин саме скоєний на замовлення ФСБ, що в подальшому і підтвердилося. Нам вдалося вирахувати виконавців, які приїхали із Донецької області, але вважаю, що нам допоміг тут, так би мовити, оперський фарт. А вже десь орієнтовно через півроку нам вдалося затримати одного із безпосередніх виконавців вбивства — Олега Смородінова, який нині перебуває у місцях позбавлення волі, а інший — затриманий в Російській Федерації та чекає екстрадиції. Ну і ще одне розкрите замовне вбивство підприємця Валентина Загороднюка у 2018 році, яке документувалося близько місяця.

— Сергію Вікторовичу, Ви затятий футболіст. Футбол і робота оперативника – що спільного?

— Не тільки футболіст, а й хокеїст і граю в настільний теніс. У цих видах спорту неодноразово ставав чемпіоном та призером на змаганнях різного рівня. А що спільного? Нічого в принципі немає. Спорт дає змогу перезавантажитися і відволіктися від роботи, додає азарту та енергії для подальшої служби.

 

— Але в спорті теж є перемога і поразка, фактично як і в оперативника.

— Так, звісно, як розкриття злочинів і їх не розкриття. Трапляється, що знаємо, хто скоїв злочин, а доказової бази недостатньо і це розцінюєш як поразку. Ніби зробив колосальний обсяг роботи, а злочинець не покараний. Це своєрідна поразка у боротьбі зі злочинним світом, але в спорті гра приносить задоволення.

 

— Чому ніколи не зраджує оперативник?

— На мій погляд, справжній оперативник ніколи не зрадить інтересам служби. Якщо він ставить інші інтереси чи пріоритети на перший план – від нього коефіцієнт корисної дії нульовий….

— Чи траплялося так, що Вам було шкода злочинця чи можливо співчували?

— На 90% злочинець є злочинець і він повинен нести покарання за скоєне. Однак у моїй практиці був випадок, коли з бідової багатодітної сім’ї, де шестеро дітей,  батька немає, а мати зловживає алкоголем, хлопець у 15 років скоює одну крадіжку продуктів із магазину, потім іншу. У такому випадку дійсно, так склалося, що у тієї дитини не було що їсти. Але в питаннях співчуття чи розуміння до злочинця, треба підходити завжди індивідуально. Бо в аналогічних сім’ях може бути інша психологія і в 13-14 років підліток може йти на вбивство, як от останній випадок на Сарненщині, коли 17-річний юнак вбив таксиста.

 

— Чим пишається карний розшук Рівненщини?

— Беззаперечно працівники карного розшуку і я зокрема пишаємося розкриттям резонансних злочинів. За останні чотири роки фактично всі вони розкриті. Не розкрите лише вбивство особи без постійного місця проживання на вулиці Дубенській в обласному центрі у 2019 році. Чому? Коло осіб, із якими доводиться спілкуватися, це безхатьки, які постійно перебувають в стані алкогольного сп’яніння, не користуються засобами зв’язку і маємо деякі прогалини у кримінальному процесуальному законодавстві, яке не дозволяє нам вчинити певні процесуальні дії. Ще один злочин — це розбійний напад на родину колишнього керівника Волиньобленерго в Острожці Млинівського району, який чітко був спланований. Але ми маємо напрацювання у цьому напрямі.

— Ваші побажання колегам з нагоди професійного свята.

— Міцного здоров’я їм та їхнім родинам — це найважливіше сьогодні, оперської удачі, професіоналізму, а дружинам – терпіння. Багато що значить для працівника карного розшуку, коли вдома чекають, незважаючи на те, що він може дві доби сидіти у засідках, бути на чергуванні. Психологічний аспект важливий для оперативника – коли він іде на службу із позитивним настроєм, то і результат буде позитивний. Зі 101 річницею вас, опера!

Відділ комунікації поліції Рівненської області