Обставини, за яких був написаний вірш «Мені однаково…», дуже нагадують трагічні події Майдану, коли серце не дозволяло відступити, а попереду чигали смерть чи жорстокі репресії.Саме тоді багато хто подумки повторював ці слова як молитву, відчуваючи м

Увечері 18 лютого 2014 року я йшла кілька зупинок порожньою вулицею з глухими парканами, повертаючись з блокування військової частини на Стрийській.Мені вже було все одно, чи стежать за мною чи ні.Водій маршрутки зупинився сам.

Чужа думка завжди важлива, особливо, коли її висловлює авторитетна і публічна людина, яка досягла чогось у житті. За роки Незалежності у нас навіть виникло поняття «моральний авторитет». Євреї вважають, що у кожному поколінні мусить бути 12 праведник

Другий рік війни. Певна частина творців укрсучліту втомилася, бо написати про ностальгію за совком вона ще може і про своє рослинне існування також, а книжки про нашу війну в Європі не перекладуть з міркувань політкоректності.

Ці вірші розділяє ціле століття: «Пастуше, пастуше» Яна Щасного Гербурта і «Думу» Івана Мазепи. Обидва написані живою українською мовою людьми, які прагнули, щоб український народ почувався на своїй землі гідним, користав зі свого природнього права.

Туреччина мала свого Ататюрка, Україна не має його досі й, можливо, не матиме ще довго. Зате ми мали «батька всіх народів – Сталіна». У кожного народу свій шлях до незалежності й процвітання.

Львів як і Париж асоціюється з відпочинком у естетичному просторі, і хоч не всі з нас можуть поїхати до французької столиці, Львів завжди доступний.

Відвідати якесь місце вперше – це наче погортати книжку.Ось я й відвідала Ходорів і розповім, що я там бачила. Там небо якесь не таке як всюди, особливо, коли ступаєш на трасу, що веде на Рогатин.

Сільські жінки вмирають як квіти.Без метушні, без істерики, тихо і гідно. Вони працюють доки можуть, а коли вже геть ослабнуть, серце починає готуватися до зустрічі з незвіданим краєм, «де немає ні смутку, ні печалі, тільки життя вічне».