Вчора у Рівному оприлюднили результати всеукраїнського моніторингу щодо фінансової спроможності об’єднаних територіальних громад за аналізом минулого 2016 року та говорили про успіхи й проблеми реформи децентралізації на Рівненщині в цілому.

Про те, як виглядають у всеукраїнському рейтингу ОТГ на Рівненщині, на якому рівні їх формування, розвиток та яка перспектива на завтрашній день журналістам розповідали: директор Рівненського відокремленого підрозділу установи Центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Сивий; директор департаменту економічного розвитку й торгівлі Рівненської ОДА Костянтин Мокляк; експерт з децентралізації Рівненського відокремленого підрозділу установи Центру розвитку місцевого самоврядування Михайло Шелеп. У прес-конференції також брав участь та розповідав про свою ОТГ Бугринський сільський голова Сергій Пилипчук. 

Руслан Сивий

П’ять рівненських громад оцінювалися у всеукраїнському рейтингу й визнані фінансово спроможними

В загальному рейтингу оцінки фінансової спроможності 159 ОТГ в Україні оцінювалися і п’ять перших територіальних громад з Рівненщини. Це, зокрема, такі як Бабинська, Бугринська, Клесівська, Миляцька та Підлозцівська ОТГ.

Діяльність громад оцінювали за 27-ма показниками, основними з яких є власні доходи на одного мешканця, рівень дотаційності бюджетів (питома вага дотації у власних доходах), питома вага видатків на утримання апарату, капітальні видатки на одного мешканця громади та іншими.

Всі означені громади нашого краю хоч і посіли у всеукраїнському рейтингу не найперші місця, проте визнані фінансово спроможними. Найкращими на Рівненщині є Клесівська та Бугринська ОТГ. Далі йдуть – Бабинська та Миляцька. Непоганий рівень щодо доходів на душу населення і у Підлозцівської громади. 

Чим більша громада, тим більше у неї шансів на успіх

Які висновки зроблено експертами внаслідок цього аналізу? Фінансова спроможність ОТГ алежить від багатьох чинників, але на першому місці серед усіх - чисельність громади. У ній має бути не менше 5-7 тисяч осіб. Якщо громада велика за чисельністю, а її територія значна за площею, тоді й фінансовий ресурс громади зросте як за рахунок податків, так і її можливості в цілому будуть більшими, ніж у малій громаді. Про успіх свідчить і рівень фінансової дотації від держави. Вона має становити не більше 30 % від суми власних доходів.

На Рівненщині найбільшою за чисельністю є Клесівська ОТГ (10,5 тис. осіб), тож і власні доходи на душу населення тут найвищі 2160, 4 грн. на особу . І за рівнем дотаційності ця громада у всеукраїнському рейтингу на 23 місці.

Проте на зустрічі з мас-медіа більше йшлося не про успіхи, а про проблеми, оскільки в цілому на Рівненщині ОТГ поки що на стадії утворення та становлення. 

Бугринці створили своє комунальне підприємство і формують пожежну команду

Голова Бугринської ОТГ Сергій Пилипчук розповів про те, що змогли організувати бугринці для того, щоб не стояти на місці, а покроково розвиватися. Так з початку року там запрацювало комунальне підприємство. Воно не може конкурувати з міськими комунальними підприємствами, бо у сільських умовах має інші функції. Воно надає послуги з обробітку землі, займається вивезенням сміття тощо. Бугринська ОТГ формує власну пожежну команду і думає про те, як відремонтувати дороги. Бо за словами Сергія Пилипчука, – «стан доріг – це основна проблема, що не дозволяє нам привабити інвестора, який за кращих умов міг би до нас прийти». 

Новостворені ОТГ зі значною інфраструктурою. Як її утримувати?

Є на Рівненщині новостворені громади, яким дісталася значна інфраструктура й вони наразі неабияк занепокоєні, як будуть її утримувати. Так у Деражненській ОТГ опинилися відділення Костопільської ЦРЛ та музична школа, до якої ходять діти з сусідніх шкіл Головин і Злазне, які поки що не входять до цієї ОТГ.

«Думалося що ця громада буде більша, – пояснює Руслан Сивий. – Віримо, що так і буде. На період становлення громади треба півроку часу. Є ймовірність того, що Звіздівка, Головин та Злазне долучаться до Деражненської ОТГ, яка, до речі, на контролі в РОДА. Наші експерти шукають шляхи порозуміння між селами.

У Деражненської ОТГ є шанс отримати значну субвенцію на розвиток культури, вона спроможна виграти проект. Все в її силах».

Непросто тепер усім: і тим ОТГ, які вже працюють; і тим, які щойно створилися. Адже

до проведення реформи біля 80 % сільрад були глибоко дотаційні. Тепер же, коли пішли в ОТГ кошти й вони дістали повноваження, треба навчитися на місцях брати на себе відповідальність, як цими коштами розумно розпорядитися.

Руслан Сивий поінформував ЗМІ, що новостворені ОТГ отримують певні підйомні. Далі –кошти державного фонду «Проект регіонального розвитку».

«Тож закликаю громади активніше користуватися цим інструментом – писати проекти, – сказав він. – По Деражно ми в розробці стратегії розвитку допоможемо. Наш експерт Тарас Микитин допомагає громадам у написанні проектів. Телефонуйте. Запитуйте». 

Звідки мають надходити до ОТГ податки?

Йшлося і про те, звідки мають надходити до ОТГ податки. Проблема полягає в тому, що підприємці, які живуть в селах, свої підприємства реєструють у містах і податки, відповідно, йдуть туди, де зареєстрований бізнес. Частина бізнесів взагалі сплачує податки до Києва.

Тож на разі необхідно створити для підприємців в ОТГ зручний мікроклімат, щоб вони хотіли реєструватися в громадах. Бо це перспектива розвитку: і робочі місця, і податки, які йтимуть у розвиток того села, де живе сам підприємець та  його сім’я. 

Тут, на думку директора департаменту економічного розвитку й торгівлі Рівненської ОДА Костянтина Мокляка вирішення питання реєстрації бізнесу за місцями проживання – прерогатива держави.

Костянтин Мокляк

У відповідь Руслан Сивий навів приклад Польщі. Там людина може сплачувати податки безпосередньо в місті, але при реєстрації вказується її місце проживання і податки направляються туди, де ця людина мешкає. А щоб так було і у нас – залежить від нашої активності й наполегливості.

«Треба звернення на Верховної Ради подавати й цього домагатися, лобіювати, вимагати. Не чекати розпоряджень з Києва. Ми самі маємо бути піонерами реформ. Треба висловлювати й доносити своє бачення, як розвивати освітні заклади, медичні тощо. Треба, щоб Київ чув нас, дослухався до наших ініціатив», – переконаний Руслан Сивий. 

Наскільки реальна ідея великого Рівного

Нині дуже актуальне питання і щодо великого Рівного. Теза «велике Рівне» на слуху в рівнян і жителів приміських сіл. Тож люди в тривожному очікуванні, що буде далі, чого чекати. Тому журналісти також винесли це питання на обговорення.

Руслан Сивий розповів, що ту схему потенційних громад, яка на сьогодні оприлюднена, не можна на разі вважати за таку, що вже склалася, бо об’єднавчі процеси навколо Рівного ще далеко не на стадії завершення. На його думку, не можуть ОТГ створюватися за домовленістю двох чи трьох сільських голів. А у мешканців сіл мало інформації про ОТГ. Люди не знають, що це таке і чого їм очікувати.

Велике Рівне в близькій перспективі

Тож спершу має бути проведена за участю активістів велика роз’яснювальна робота. А тоді згідно виборчих списків проведуть опитування. І лиш на основі цього опитування сільські депутати разом з сільськими головами будуть готові приймати рішення.

Ідея великого Рівного належить Руслану Сивому і він поінформував журналістів, що на разі реформатори чекають прийняття Закону про визначення спроможними ОТГ міст обласного значення. Прийняття цього закону дозволить об’єднати сільради навколо обласного центру без проведення перевиборів. Сільські голови будуть представлені у виконкомі, як його повноважні члени. 

Коли завершиться реформа децентралізації

Таке питання для рівненських реформаторів було, вочевидь, очікуваним.

«Добровільність процесу в цьому році ще не завершиться», – відповів Руслан Сивий.

І розповів, що на думку головного реформатора в Україні Юрія Ганущака рівень утворення та становлення ОТГ в Україні має дійти до 50 відсотків. Коли процес реформування сягне до половини, це і є критична точка неповернення.

Після цього на добровільному принципі об’єднання буде поставлено крапку і решту сіл будуть дооб’єднанувати згідно перспективного плану, прийнятого сесією обласної ради. 

"На Рівненщині половину ОТГ вже буде створено до кінця цього року. Бо на сьогодні 19 ОТГ вже сформовані й діють. Проте згідно прийнятих рішень про створення об’єднаних громад більше – вже 23. Коли ж врахувати, що їх має бути 64, то ми вже доходимо до половини", – розповідає Руслан Сивий.

Хоча при цьому він наголосив, що мети – об’єднання заради об’єднання – ніхто не ставить. Передусім в ОТГ має бути фінансова спроможність. А цьому треба вчитися. Господарювати треба вчитися. Реформа в дії. Йде велика співпраця й обмін досвідом між різними областями України. Вивчається й береться до уваги досвід Польщі.

"Скоро поїдемо в Запоріжжя, будемо вивчати там роботу ЦНАПів. 21 липня відбудеться селекторна нарада в Рівному, на яку запросили Юрія Ганущака. Маємо багато питань щодо контрактування лікарів. В контексті розвитку ОТГ обговорюватиметься й питання розвитку медицини. Будемо говорити про досвід Польщі", – поінформував Руслан Сивий.