Ігор Мельник: “Причиною передчасної смерті майже 30 відсотків українських чоловіків є алкоголь»
Опубліковано : Людмила Марчук
Українці спиваються. Нетверезих водіїв ловлять на вулицях чи не щодня й більшість аварій, які трапляються на дорогах, спричинені нетверезими чи з похмілля водіями. У більшості сімейних драм, в яких найбільше страждають діти, стаючи сиротами при живих батьках– пияцтво. Залежність від алкоголю ламає життя не тільки тому, хто п’є, але й отруює життя усій родині.
Чи не кожна сім’я, щодня потерпаючи від пияка, намагається шукати порятунку. Проте, коли б питання вирішувалося так просто, його б могла б вирішити кожна родина.
На цю тему розмовляємо з лікарем-наркологом Рівненського обласного центру психічного здоров’я населення Ігорем Мельником.
– До нас звертаються багато жінок, – розповідає лікар. – Зазвичай, саме жінки. Адже коли чоловік-п’яниця, то страждає і цим переймається передусім жінка. Самому ж питущому чоловікові поставитися до себе критично і визнати проблему дуже нелегко. Бо коли людина випиває не один рік, відбуваються незворотні зміни в її психіці, що ведуть до деградації особистості.
– Ігоре Дмитровичу, у Вас великий досвід. Вам доводилося спостерігати в житті дуже багато різних випадків. Як гадаєте, алкоголізм – це проблема суто людська, захована у сфері сімейних взаємин чи усе ж більше соціальна?
– Переконаний і можу підвердити досвідом, цифрами зі статистики, що чим складніше наше життя, чим більше соціальних проблем, як, скажімо, низькі зарплати, пенсії, безробіття, чим більше у житті людей виникає різних безвихідних моментів, тим більшою є депресія. А на цьому фоні алкогольна ейфорія вважається людині рятунком, станом, у якому вона забуває про гіркоту життя. Хоча, звісно, проблеми у кожного свої. Хтось втратив роботу, хтось пережив загибель близької людини, а комусь не пощастило із жінкою, чоловіком, тещею чи свекрухою… Хоча, звісно, далеко не кожна людина через такі причини стає п’яницею.
– Чи багато людей приходить до Вас лікуватися і як щороку змінюється це число?
– За статистикою щороку у місті Рівне фіксується від 2500 до 3000 хворих на алкоголізм. Із них – п'ята-шоста частина жінки. Це те, що фіксується. А скільки не зафіксовано? П'яниці по селах, та і в місті, роками п'ють, дебоширять, від них страждають сім'ї та поки їх на ловить на злочинах поліція, або самі вони не потрапляють на лікування, ніхто їх не фіксує. По Україні Рівненщина за проблемою алкоголізму стабільно тримає місце посередині.
– Скажіть, жіночий алкоголізм – це особлива проблема?
– Так, жінку вилікувати значно тяжче, аніж чоловіка. Але, повторю, все виходить із того, наскільки людина сама хоче вилікуватися і змінити своє життя.
– Лікування включає в себе суто медикаментозну допомогу чи сюди входить і робота психолога?
– Обов’язково. До того ж психолог працює не тільки з людиною, яка лікується, але й із його дружиною та іншими членами сім’ї. Адже у першу чергу його бажання жити по-іншому повинна підтримати сім’я. Без цього ризик повернення до минулого дуже високий.
– В чому, на вашу думку, має полягати ця підтримка?
– Набратися терпіння. Оточити піклуванням і любов’ю. У жодному випадку не нагадувати про минуле, не принижувати, більше хвалити, не викликати в розмові почуття провини. Головне – відволікти увагу від того, чим жив багато років. Добре знайти якесь заняття, яке б викликало захоплення, привело до нового кола друзів.
– Чи можна пролікуватися у вас анонімно?
– Так. Анонімно у нас проходять курс терапії біля 70 відсотків пацієнтів. Бо ж, самі розумієте, коли ми напишемо йому в картку, від чого і де він лікувався, то хто його з цим візьме на роботу? Або ж, трапляється, що людина працює на роботі й боїться її втратити. Усвідомлюючи проблему зважилася прийти до нас…
– Представники яких професій звертаються до вас найчастіше?
– Важко сказати. Звертаються до нас різні люди.
– Які методи лікування Ви зазвичай пропонуєте своїм пацієнтам?
– Різні. В залежності від конкретної людини і рівня проблеми. Починаємо із медикаментозного лікування, очищення крові.
– А кодування?
– Кодування – це, по суті, психотерапія. За методом Довженка навіювання здійснюється під гіпнозом. Кодуємо на рік, а там і організм відвикає від спиртного, і людина вчиться жити по іншому… Коли є моральна підтримка в сім’ї, проблему можна подолати. А в протилежному випадку, навіть така терапія може бути, як палиця з двох кінців: можна допомогти, а можна й нашкодити. Коли в душі у людини вже нема нічого живого, то у такому випадку допомогти їй дуже важко.
– Чоловік моєї приятельки випиває далеко не перший рік. Атмосфера в сім’ї тяжка. Жінка у розпачі. Пішов з дому єдиний син. А нещодавно через невдале падіння чоловік тяжко побився, зламав ногу й потрапив до лікарні. Зізнавшись лікареві про істинну причину травми і про існуючу проблему, жінка запитала, чи можна, поки він лікує ногу, почистити йому кров? Лікар погодився і навіть сказав, що не є проблемою закодувати його від подальшого зловживання спиртним. Що можете порадити в наведеному випадку? Чи можна використати такий випадок і закодувати п’яницю без його відома? Або ж, може, пролікувати певними пігулками?
– Алкоголізм – не проста хвороба. Це залежність. А залежність породжує певні звички, стереотипи життя. Саме у цьому й складність проблеми. Не можна закодувати хворого без його відома. Людина мусить свідомо прийти до того, аби прийняти рішення про нове, тверезе життя.
– От людина свідомо прийшла, щоб закодуватися й зав'язати зі спиртним. Як довго вони витримують? Чи є такі, що не зриваються?
– Працюючи на посаді лікаря-нарколога вже третій десяток років, із власного досвіду можу вас переконливо запевнити, що 30 відсотків наших пацієнтів через певний період після терапії й кодування знову зриваються й повертаються до попереднього способу життя. І головною причиною цього є те, що чоловік не цілком усвідомив проблему, не взяв на себе відповідальність за своє життя, або ж не знайшов себе у цьому житті. А лікуватися прийшов скоріше з примусу, аніж із власної волі. Або ж наполягла на його лікуванні сім’я, або ж поставив перед вибором керівник виробництва чи установи.
– Що б Ви побажали змінити у нашому суспільстві, аби українці не спивалися?
– Менше рекламувати алкоголь та атмосферу його вживання. Або ж взагалі заборонити рекламу алкоголю. Як горілки, так і пива. Бо нині, особливо серед молоді, сьогодні зростає пивний алкоголізм. Сидять по кафе-барах і думають, що це така собі безневинна забава. А це затягує. Входить у звичку.
– Не раз можна побачити не тільки хлопців але й молодих дівчат із пляшками пива на вулиці. Незважаючи на закон, що забороняє розпивати спиртні напої в публічних місцях, найчастіше розпивають на шкільних майданчиках та в інших місцях.
– Треба громадськості звернути на це увагу. Почати змінювати погані звички. Ми постійно працюємо з молоддю. Йдемо з лекціями у навчальні заклади. Треба змінювати наші традиції, стереотипи. Бо як настають свята, то наш менталітет такий, що без спиртного у свята не обходиться. Але ж один хильнув зайвого і може з того вийти без наслідків, а для другого свято обертається трагедією як для нього самого, так і для його сім’ї. Зазвичай зі 100 відсотків вживаючих алкоголь біля 15-ти потрапляють у залежність.
– Який нині рівень вживання спиртного в Україні й про що нам каже статистика?
– Відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм нація, яка вживає за рік понад 8 літрів чистого спирту на душу населення, вважається вимираючою. В Україні на сьогодні рівень споживання алкоголю є одним з найвищих у світі й лише за офіційною статистикою становить близько 12-13 літрів абсолютного спирту на душу населення в рік. Насправді ж ця цифра набагато вища – біля 20 літрів. За даними Національної ради з питань охорони здоров'я щороку в Україні через алкоголізм помирає понад 40 тисяч людей. 40 українців алкоголь вбиває щодня. Гинуть не тільки внаслідок отруєння або ж від спричиненої алкоголем кардіопатії, але й через нещасні випадки, які сталися у стані сп’яніння. Люди горять у вогні, тонуть у воді, гинуть на дорогах… Саме алкоголь є причиною передчасної смерті майже 30 відсотків українських чоловіків.
– Випивають, на жаль, не тільки чоловіки…
– Так. І це біда. В Україні щороку фіксується 25-30 відсотків випадків дитячої патології новонароджених і дуже часто причиною цього є саме алкоголь, тобто його вживання алкоголю як батьком, так і матір'ю. Майже 40 відсотків українських підлітків у віці 14-18 років регулярно вживають спиртні напої. Серед 41 країни світу, де на тему вживання спиртних напоїв серед підлітків та юнацтва було проведено відповідне опитування, наша держава – на першому місці.
– А за цими даними, на жаль, тисячі понівечених людських доль, зруйнованих сімей. Спасибі Вам за розмову.
Джерело: RvNews