Ринок, що у центрі нашого міста, який рівняни знають, як ринок Дикого, нагадує своєрідне поселення, яке щоранку оживає, щодня гуде як вулик, кипить пристрастями й емоціями – і лиш під вечір торгові павільйони і ятки зачиняються і ринок знову завмирає й німує до ранку. Спілкуюся з пані Оленою Нездюр. Ця миловидна тендітна жінка очолює приватне підприємство «Торговий центр-Д», який вся Рівненщина знає, як Ринок Дикого. Розмовляємо про те, як ринок Дикого прожив рік, що минув і з чим входить у новий.

Фото автора

-Як довго Ви тут працюєте, пані Олено?

-З 2004 року працювала тут директором структурного підрозділу підприємства. Директором був мій батько Ярослав Дикий. Як його у 2010 році не стало, через якийсь період у 2011-му, я очолила ринок.

-Чи любите Ви свою роботу?

-Робота цікава. Спілкування з людьми завжди цікаве. Нагадує школу. В чомусь ця робота і творча. Не одноманітна. Завжди присутній елемент несподіванки, інтриги, фантазії. Мусиш якось знайти вирішення певних проблем, питань.

-Період у державі тяжкий: економічні труднощі, війна, податковий пресинг. Чи вдається в цих умовах усе ж думати про розвиток і розвиватися?

-Розвиваємося. Наші підприємці прагнуть розвитку і розвиваються. Незважаючи на те, що маємо несприятливий для розвитку клімат у державі, кожен має передусім турбуватися за своє робоче місце. Бо з цього все починається. Держава починається з маленького. Добре, що ввели мораторій на перевірки, бо до цього тиск був шалений.

Фото автора

-Управління споживачів діставало?

-Та ні, якраз до управління споживачів ми претензій не маємо. З перевірками йшли всі органи, які тільки могли. В основному податкова інспекція. Але, знаходимо шляхи вирішення питань: підприємці самі йдуть назустріч. Інколи сам підприємець винен через надмір емоцій. Були претензії податкової інспекції, але ми вже добре знаємо, що це організація керована і це її заробіток. Де найлегше заробити? На штрафних санкціях на ринках. Тому підприємці наші знають, що треба бути обачними, дотримуватися законодавства, щоб не бути в податківців на постійному гачку.

-Якщо проаналізувати 2017 рік, то як Вам вдалося в ньому спрацювати? Чи виконало підприємство свій план? Що не вдалося і чому?

-За минулий рік ми запланували чимало і в цілому на 70 відсотків свій план виконали. Що було заплановано? Асфальтування доріг – це виконали на 90 %. На дорогах спрацювали.

Планували продовжити виготовлення накриття по торговому ряду: завершити не встигли, але до весни ми це зробимо.

Було заплановано придбання техніки на ринок, це ми зробили.

Придбали трактор і сміттєвоз-автомобіль. І це при тому, що вартість оренди, надання послуг на метр квадратний у нас найнижча в місті. І це - враховуючи об’єм ринку, центральне розташування, значення в обласному центрі. Ми керуємося таким правилом, що не все зразу й негайно. Треба все робити поступово. Поступово вкладати кошти в розвиток, щоб не втратити того ж самого підприємця.

На жаль, не все вдалося виконати в плані будівельних робіт. Це пов’язано з несприятливими погодними умовами, певною мірою – з браком коштів, і ще тією обставиною, що дуже був великий відтік людей за кордон і годі було знайти працівника на виконання певних робіт.

Тепер наші працівники з-за кордону повертаються і ми все зробимо. Йдеться про розвиток критого ринку. Плануємо вкласти кошти в його реконструкцію. Критий ринок – це для нас нині завдання номер один. Треба, щоб люди працювали в комфортних умовах. Нині проблема в державі з кредитуванням, тож будемо розраховувати на свої власні кошти. Гадаю, все нам вдасться зробити, якщо не буде заважати державна влада. А ми вже знаємо з досвіду: у влади забаганки змінюються. Тому і в нас немає певності в майбутньому. Мало чого ще комусь забагнеться. Хвилюємося ми за ту частину ринку, де земля орендована у громади міста. А все решта – ми все зробимо.

-Пані Олено, в перші дні нового року ваші працівники отримали цікавий подарунок. Ринок вирішив видавати свою газету?

-Так, це перший номер, бойовий листок – так би мовити на пробу із назвою, яка може комусь здасться неприйнятною, але для нас вона зрозуміла – «Дикі вісті». На такій назві наполягли наші підприємці.

-А ідея видавати ринкову газету Ваша?

-Так, моя. Засіб комунікації давно потрібен, радіорубки недостатньо. Хочемо обмінюватися думками, новими ідеями, висловлювати свої міркування з того чи іншого приводу.

– Новий рік вже прийшов. Хай він принесе вам здійснення усіх ваших задумів. Йде чудова пора веселих зимових свят. У вас вже за роки сформувалися свої святкові традиції. Які вони?

-Під Новий рік і Різдво ми обов’язково встановлюємо ялинку. Наші підприємці чекають свята як діти й дуже хочуть, щоб ялинка була гарна. А на Різдво під нею і поколядуємо. Всі ми патріоти своєї малої батьківщини, що зветься «Ринок Дикого».

-Що б Ви хотіли побажати підприємцям ринку напередодні Різдва?

-Щоб  покупців було багато, щоб були надходження і погода дозволяла торгувати. Здоров'я всім, родинного затишку, успіху. А надалі, гадаю, ми усі проблеми здолаємо. 

Фото автора