Останніми роками повсюдно, в тому числі і на державному рівні, тільки й мови про енергозбереження, енергоефективні технології та альтернативні джерела енергії. Без сумніву, це надважливі питання для країни, в тому числі і для Млинівського району. Докладаючи чимало зусиль для впровадження таких технологій, у нас зачасти не помічають того, що, образно кажучи, знаходиться під носом.

Скажімо, у Києві у царині альтернативних джерел енергії успішно працює наш земляк Віталій Устимчук – уродженець Брищ, талановитий вихованець педагога Валерія Фехи із Малодорогостаївської ЗОШ. А плоди його наукового і ділового завзяття можна побачити в оселі батьків у Брищах – тут разом із татом облаштував сонячну електростанцію…

У життєписі Віталія немає різких і карколомних зигзагів. Після закінчення дев’яти класів у Малодорогостаївській одинадцятирічці навчався у Мирогощанському аграрному коледжі на факультеті енергетики і автоматики, який закінчив із відзнакою. Там, як кажуть, відчув професійний смак, тож згодом поглиблював знання в Національному університеті біоресурсів та природокористування. До речі, фініш навчання у цьому виші наш земляк увінчав також дипломом з відзнакою. Вже навіть за такими ознаками можна судити, що юнак не помилився з обраною професією. До речі, під час навчання в столиці України у 2010 році Віталій Устимчук брав участь у міжнародній конференції у Польщі, де представив власний проект виробництва біогазу з органічних відходів. У гострій конкуренції з представниками 27 європейських країн доробок українця журі номінувало першим місцем.

Так сталося, що Віталій Валентинович три роки викладав в «альма матер» на факультеті енергетики і автоматики, став співавтором товстої книги. Однак вабила жива справа – практична діяльність. Тим паче констатував: у безперервному інтелектуальному потоці цікаві ідеї пульсували в унісон із ритмами власного серця, які прагнув якнайшвидше реалізувати. Нині у нього – кілька зареєстрованих патентів. Скажімо, один із них – аерогенний метод очищення повітря в промислових приміщеннях. Надбання свого земляка мабуть, могли б, мабуть, реалізувати на Брищанському цегельному заводі у запилених приміщеннях, створивши комфортні умови робітникам. Такий метод можна також успішно застосувати в котельнях з вугільним опаленням. Ще один патент – альтернативна енергетика: біогаз та сонячні електростанції.

Нині Віталій Устимчук працює в міжнародній компанії «Шнайдер електрік». Крім того, заснував власну компанію, у якій займається альтернативною енергетикою. До речі, витоки цього захоплення, яке стало справою життя, беруть початки в Мирогощанському аграрному коледжі. Вже тоді юний, але не за літами мудрий студент замислювався над життєво важливими питаннями: навіщо платити за те, що можемо одержати безплатно. Або навіщо платити більше, якщо можна економити, бо зекономлені гроші – це зароблені гроші.

Як на сонці… заробляють

Найперше свій науковий досвід Віталій застосував у рідній оселі: разом із татом облаштували біогазоустановку, яка із органічних решток виробляла газ для власних потреб. Трава, листя, гній, харчові відходи стали, так би мовити, продуктом, який вкидали в комплекс очистки газу. До речі, біогаз за своїм складом подібний до видобувного: у природньому газі 80 відсотків метану, в біогазі – 70 відсотків.

Сонячні батареї на будинку в Брищах. Фото Віталія Тарасюка

Утім син і батько не зациклилися на одному альтернативному джерелі енергії. Тим паче, глибоке і ґрунтовне теоретичне знання молодшого Устимчука відкривало широкі можливості для експериментів: цьогоріч вони взялися «приручати» енергію сонця - обладнувати сонячну електростанцію потужністю 10 кіловат електроенергії. До речі, держава відшкодовує різницю між виробленою і використаною електроенергією та переданою в енергетичні ресурси країни. У літні місяці сонячна електростанція приносить 7-10 тисяч гривень чистого прибутку – вигода очевидна і незаперечна. Взимку, зрозуміло, інший енергорозрахунок: хмарна погода, короткий світловий день, а також затінення гальмують енергопотік. А весною електростанція знову працює на максимальну потужність: чим нижча температура зовнішнього повітря, тим більша у неї  віддача.

Сонячні батареї на будинку в Брищах. Фото Віталія Тарасюка

До речі: щоб обладнати сонячну електростанцію потужність 10 кіловат у приватному секторі потрібно витратити 9-10 тисяч доларів США. У цю суму входить придбання обладнання, монтажні та технічні роботи, підключення до електромережі, оплата обленерго та інше. Мабуть, поки що для більшості жителів нашого району сонячна альтернативна енергетика не по кишені. Але перш ніж так стверджувати, варто порахувати і обміркувати плюси та мінуси і лише після цього робити висновки.

Нещодавно в Острожці у дитячому садку «Сонечко» Віталій Устимчук реалізував соціальний проект геліосистеми на 500 літрів гарячої води на добу, використавши для цього шість плоских колекторів. Відтак геліосистема забезпечуватиме потреби дошкільного навчального закладу у гарячій воді: в осінньо-зимовий період грітиме воду, а весною ще й працюватиме на опалення. Термін окупності цього проекту – три з половиною роки, а для приватних садиб – до трьох років.

Наступного року Віталій Устимчук у співпраці з однією із об’єднаних територіальних громад має намір реалізувати ще один проект на рідних теренах – змонтувати систему опалення загальноосвітньої школи за рахунок теплової енергії зовнішнього повітря, хоча не озвучує жодних деталей цього задуму. Мабуть, правильно робить, аби жодна недоброзичлива душа не мала підґрунтя для реалізації заздрісних контрвипадів. У таких випадках кажуть: поживемо-побачимо. Щоправда, зважаючи на багатий науково-теоретичний потенціал нашого земляк, його підприємливість, завзяття і кмітливість, а також діяльну і пробивну родзинку характеру, не доводиться сумніватися в успішності реалізації цього замислу. Принаймні в частині, за яку відповідає Віталій Устимчук…