Господарювати й мати прибутки можна і треба на рідній землі (ФОТОРЕПОРТАЖ)

У цьому переконаний фермер зі Здолбунівщини Ігор Хабатюк й доводить це власним прикладом

16.08.2018 18:36   Джерело: RvNews
Опубліковано : Людмила Марчук

У селі Орестів Богдашівської сільської ради на горбочку церква. А за якихось сотню метрів від неї цегляна ферма, на якій майорять два прапори – жовто-блакитний та чорно-червоний. Це сімейне господарство приватного підприємця Ігоря Хабатюка, де він разом із дружиною Олесею дає раду двом десяткам великої рогатої худоби.

null
Ферма під прапорами. Фото Людмили Марчук

«Шість корів дійних, п’ять нетелей та ще плюс бики», – знайомить Ігор з господарством. Показує нове приміщення ферми, куди переведуть худобу на зиму, як буде заїздити сюди трактор, як завозитимуть і подаватимуть корми та як вивозитимуть гній – усе збудоване так, як слід, і на перспективу збільшення числа ВРХ. Розповідає підприємець про те, що вже закупили поїлки, замовили доїльний апарат, який удосконалить та пришвидшить працю доярів. Корови у Хабатюків добротні, молочної породи. Тож і надої досить високі, молоко якісне - 3,6 жирності. Його здають переробному підприємству «Дубно-молоко».

null
Фото Людмили Марчук

 

null
Фото Людмили Марчук

 

null
Є на сімейній фермі ще й кілька овець... Фото Людмили Марчук

 

null
А маленькі телятка дуже люблять діти Хабатюків.  Особливо Слава. Фото з родинного альбому

Кожен ранок молодого подружжя фермерів розпочинається однаково. Встають на світанку й поспішають на ранкове доїння. А тоді вже можна й додому - готувати сніданок дітям, яких у Ігоря з Олесею двоє: син Тимофійко та дочка Ярослава. Малі також долучаються до батьківської справи. Наскільки, звісно, спроможні у своєму віці.

Дружина Ігоря Олеся родом із Запорізької області й видно, що козацького роду, бо любить господарювати на фермі й на землі.

null
Олеся Хабатюк з  дітьми. Фото з родинного альбому

«Як я вісім років тому прийшла до Хабатюків у невістки, була в них одна корова й одна телиця. А за ці роки вже он скільки розвели…», – розповідає Олеся.

Так, Хабатюкам нелегко все це господарство утримувати й давати йому лад. Доводиться щодня працювати, не покладаючи рук. І не просто працювати, а ще й думати, як і що робити, щоб худобу було чим годувати та й земля щоб була як слід оброблена та давала хороші врожаї.

null
Ігор Хабатюк на полі. Фото з родинного альбому

Підприємець Хабатюк має 60 гектарів орної землі, на якій вирощує все, що необхідно: і зернові, й ріпак, і картоплю, й кукурудзу на силос. Є в господарстві для обробітку землі та збирання врожаю необхідна техніка: трактори, комбайни, вантажівка.

null
Ігор Хабатюк біля ферми зустрічає сільських голів зі Здолбунівського району й охоче розповідає їм, як господарює. На другому плані дружина з дочкою. Фото Людмили Марчук

– Як же ви вдвох з дружиною малими ще дітьми даєте усьому раду? – запитую, справді щиро здивована таким обсягом господарства.

– Справлялися донині самі, – відповідає на моє запитання Ігор. – А цього року взяли працівника на роботу. На сезон жнив довелося взяти ще одного…

Телефоную Ігореві Хабатюку і знову приємно вражена. Поки йде виклик, слухаєш в гарному виконанні наш рідний український гімн «Ще не вмерла Україна». Такий же рінгтон і у дружини фермера. І це не задля піару. Хабатюки – істинні патріоти свого краю.

null
Ігор Хабатюк з  сином Тимофієм та дочкою Ярославою. Фото з родинного альбому

– Ігоре, скажіть чесно: чи можна отак працюючи як ви, лишень силами власної сім’ї, вийти на прибуток, щоб вкладати у збільшення виробництва, поліпшення технологій, техніку?

А чому ні?! – дивується Ігор. – Ми ж вийшли. Просто треба працювати й бути готовим до того, що манна з неба падати не буде. Повірте, це неправда, що в Україні все погано. Не потрібно українцям за кордон їхати, щоб прислуговувати там престарілим панам. Я раджу молоді: «Не бійтеся. Беріть землю й працюйте на ній. Вчіться, як працювати. Запитуйте. І все у вас буде добре. Тільки ж, на жаль, проблема нині в Україні в тому, що не всі готові засукати рукава й працювати на своїй землі. От нещодавно мав розмову з однією жінкою. Пропоную роботу доярки. А вона питає: «Скільки платитимеш?» «Вісім тисяч», – відповідаю, не моргнувши. Бо насправді це для доярки, яка не проводить на роботі весь день і працює по три дні через три сума окладу завелика. Але цікаво було почути, що ця людина скаже. І от що, гадаєте, почув? «Та ні, я поїду до Польщі, там у два рази більше зароблю… Ось чому в нас так все погано в державі. Бо все від людей залежить…»

– Ну, не кожен так зможе, як Ви. Вам, Ігоре, з дружиною пощастило. Інша б навряд чи погодилася жити й працювати на землі та в тваринництві.

null
Приміщення ферми за літо ремонтується й оновлюється. Фото Людмили Марчук

 

null
Діти Хабатюків привчаються допомагати батькам з дитинства. Фото з родинного альбому

У відповідь Ігор Хабатюк, посміхаючись, розповідає, що молотив учора до другої ночі. А вранці, як піднявся, то побачив, що дружини вже нема. Олеся, жаліючи чоловіка, який за жнива дуже втомився, не стала будити його на ранкове доїння, а сіла на велосипед і поїхала доїти корів сама.

null
Зміна росте гідна. Діти Хабатюків - син Тимофій і дочка Ярослава. Фото з родинного альбому

Коли спостерігаєш, як живе й хазяйнує на своїй землі ця гарна молода українська родина, які вони дружні, як намагаються підтримувати один одного, яких хороших виховують у праці діток, то піднімається і настрій, і дух. З’являється віра й певність, що Україна буде заможною й сильною державою. Якщо будуть на нашій землі жити й працювати отакі українці як Ігор та Олеся Хабатюки!

 


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   467