Резонансним на черговій сесії Млинівської районної ради мало бути питання про дострокове припинення повноважень голови районної ради Богдана  Писака у зв’язку  з його  особистою заявою до районної ради. Якщо, може,  хтось у сесійній залі очікував кадрової сенсації, то її не сталося: жоден із 27 депутатів, які взяли участь у голосуванні, не підтримав таких намірів Богдана Володимировича. Навпаки: він мав шанс переконатися, як його активно і щиро підтримує депутатський корпус, а також голова райдержадміністрації Петро Рухер. Одним словом, після цієї сесії голова райради одержав додаткові стимули для натхненної праці на займаній посаді.

Фото Віталія Тарасюка

 Власне, розгляд заяви Богдана Писака був тісно пов’язаний зі звернення районної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо проблем фінансування районних рад у тих районах, де 80 і більше відсотків сільських рад увійшли до ОТГ. Річ у тім, що в районах, де створені ОТГ, залишаються сільські ради, які перебувають поза тими територіальними об’єднаннями. У Млинівському районі – дві таких сільради: Підгаєцька і Мальованська. Відтак  залишається потреба здійснення представницьких функцій районною радою та надання послуг райдержадміністрацією населенню громад поза юрисдикцією ОТГ.

Утримання та здійснення повноважень районними гілками влади здійснюється за рахунок податку з доходів фізичних осіб та базової дотації від сільрад, що не ввійшли до складу ОТГ. Як наслідок – такий «неповний» район стає фінансово неспроможним та не в змозі виконувати покладені на нього  функції. Районні бюджети залишилися без достатніх джерел наповнення дохідної частини та стали розбалансованими.

Для забезпечення функціонування районних рад та виконання райдержадміністраціями делегованих повноважень щодо виконання програм соціально-економічного і культурного розвитку районів у 2019 році, депутати Млинівської районної ради пропонують ініціювати зміни до Бюджетного кодексу України: як виняток, там, де покриття об’єднаними територіальними громадами становить 80 і більше відсотків території району, знизити норматив зарахування ПДФО до бюджетів ОТГ та обласного бюджету на 10 відсотків (з 60% -  до 55% та з 25% -  до 20%) з наступним спрямуванням виручених таким чином  коштів  до районних бюджетів або ж розглянути можливість вирішення проблеми фінансування в таких районах шляхом надання цільової субвенції з Державного бюджету.

На початок листопада у Млинівському районі в  ОТГ входять 93 відсотки населених пунктів району. Також одна сільська рада – Мальованська, дала згоду на приєднання до Млинівської селищної ради, і фактично на 2019 рік дохідну частину районного бюджету наповнюватиме лише одна сільська рада. А це фактично означатиме фінансову дірку в районному бюджеті.

Як можна здійснювати в таких умовах  гарантовані Конституціє України повноваження? Водночас у районах, де не створено жодної ОТГ або їх кількість мінімальна, податкові надходження районних бюджетів не змінилися. Органи виконавчої влади, надавши сільським радам право  об’єднуватися в ОТГ, залишили такі районні бюджети без необхідних надходжень до їх дохідної частини і відповідно до Бюджетного кодексу України не забезпечили такі районні бюджети жодними додатковими  надходженнями або компенсаційними асигнуваннями з Держбюджету.

Узагалі ця проблема Млинівщини – відлуння непродуманих кроків багатьох державних мужів, які забалакали реформу децентралізації, і приспані мелодіями уявних здобутків, водночас наплодили пастки фінансової безвиході, які спонукають людей на відчайдушні кроки, породжують зневіру. Чого вартий факт, що за три роки цієї  реформи у шести районах Рівненщини не створено жодної ОТГ, а  хто ревно взявся її втілювати, наштовхнувся на купу проблем. Очевидно, що у реалізації цієї реформи на коні той, хто до неї…  не приступав.