Учора в Рівному водили Куста. Це давній дохристиянський обряд, який згадували ще давньоруські літописці. Він побутував лише на території Полісся, а учасницями дійства, яке відбувалося на Зелені свята, були тільки жінки. Сам звичай також називають «літніми колядами». Він досі зберігся у селі Сварицевичі колишнього Дубровицького району.

Куст — це назва обрядового персонажу. Жінки збиралися групами, одну дівчину наряджали Кустом — вбирали у зелень з ніг до голови (це може бути лепеха, кленове листя) і ходили від хати до хати, співаючи пісні. Господарі чекали приходу Куста. У текстах пісень, які збереглися, є побажання доброго врожаю, здоров’я для усіх родичів. Учасницям дійства господарі віддячували подарунками.

Загалом це традиція, яка поєднує поклоніння природі, символізуючи її щорічне переродження, і зв’язок предків та сьогодення, пояснила керівниця КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» РОР Ірина Баковецька-Рачковська.

«Це тисячолітній обряд. У селі Сварицевичі він є безперевним упродовж дуже тривалого часу і переходить із покоління в покоління. На сьогодні він внесений до національного переліку нематеріальної культурної спадщини. До речі, на Поліссі вважають, що водіння Куста здатне захистити від зла, від біди, від війни», - прокоментувала Ірина Баковецька-Рачковська.

Тим часом у Рівне зі Сварицевичів приїхала родина, яка упродовж десятиліть відтворює цю традицію і створила свій гурт. Він так і називається – Родина Чудіновичів. Пані Віра Зиль – одна з його учасниць.

«Чудінович – моє дівоче прізвище, - пояснює жінка. - Скільки себе пам’ятаю, ми наряджали і водили Куста. До свята починали готуватися в суботу перед Трійцею. Ходили рвали лепеху, гілочки клену, запихали за образи, прикрашали двори, ворота, щоб усе буяло. Потім на Трійцю вставали до церковної служби, плели віночки, вішали кісники, вбирали Кустянку – найменшу і найгарнішу дівчинку і ходили від хати до хати вітати людей. А сьогодні хочемо показати, що наші традиції ніхто не порушить і не вб’є».

Зараз, під час війни, обряд, який традиційно проходить у селі Сварицевичі, і куди зазвичай приїздять подивитися на дійство, перенесли в обласний центр. Це зробили вперше, розповідає начальниця управління культури і туризму Рівненської ОДА Любов Романюк.

«Ми не хочемо, щоб цей обряд переривався. Саме тому перенесли його в Рівне. Зараз ми працюємо над тим, щоб зберегти всі нематеріальні культурні цінності, які має наша область, - пояснила Любов Романюк. - Власне, хочемо внести цей обряд у перелік ЮНЕСКО. Розуміємо, що це надмета, але прагнемо до цього. До речі, невдовзі будемо демонструвати цей обряд у Музеї просто неба в Пирогові. Це один із кроків до нашої мети».

Пресслужба Рівненської ОВА