«Рівне у творах митців» – під такою назвою у Рівненському краєзнавчому музеї розгорнули виставку, яка присвячена Дню міста, що традиційно відзначатиметься в останню неділю літа.

Фото Л. Товстухи

Організатори виставки представили рівнянам 37 робіт 17-ти художників, які зберігаються у фондовій збірці музею (і це тільки частина «живописного Рівного» з колекції обласного музею).

Фото Л. Товстухи

З вдячністю згадували на відкритті виставки імена митців, життя і творчість яких у різний період було пов’язане з нашим містом, а їхні твори назавжди залишились в мистецькій ретроспективі: В. Колосов, С. Вереславов, М. Годун, О. Романченко, І. Кузнецов, В. Ємельянов, Г. Косміаді, В. Герасимчук, В. Панцирний.

В центрі уваги - художник О. Гурістюк. Фото Л. Товстухи

Не залишають поза своєю увагою затишні куточки нашого міста й сучасні художники. Серед них роботи відомих рівненських майстрів пензля  В. Гвоздинського, В. Лутюка, О. Бобришева, Є. Чорного, А. Колесникової, В. Вовчок, Д. Наумова.

Понад 20 робіт нещодавно подарував музею художник, що передає реальний світ через глибоке філософське осмислення, додає в кожну роботу веселого сонячного зайчика – Олександр Гурістюк.

Надія Георгіївна Косміаді. Фото Л.Товстухи

Цікаво, що в роботах багатьох митців різного історичного періоду «головним героєм» є єдина (на сьогодні) пам’ятка архітектури республіканського значення – колишня гімназія, а нині краєзнавчий музей. Цей білоколонний будинок писав Георгій Косміаді, В. Панцирний, Віра Герасимчук і Віктор Гвоздинський.

Твори художників – це історія Рівного, що застигла у фарбах.

Центральна рівненська вулиця - нині Соборна. Картина І. Кузнецова. Фото Л. Товстухи

На відкриття виставки прийшли художники, учні Рівненської художньої школи, була й поважна гостя – дочка Георгія Косміаді Надія Георгіївна.

Виставка діятиме до кінця вересня.

Cвято-Успенська церква. Художник - невідомий. Фото Л. Товстухи

І вкотре постає питання: чому в Рівному немає художнього музею? Чому роботи рівненських талановитих митців роками зберігаються у фондосховищах і лише перед святами або «з нагоди» займають місце в тісних виставкових залах музею на короткий термін споглядання? Питання риторичне чи не на часі?