100 найбільших україномовних рок-хітів 1989-2009 р.р. ЧАСТИНА 2 (80-61)
Недоброзичливці кажуть, що української музики або немає, або є, але недостатньо... Ось вам друга порція з 20 інгридієнтів
Автор : Максим Коломис
У поважаючій себе державі культура мусить бути не лише якісною. Не менш важливо, аби вона була не менш якісно розпареною. В іншому випадку перлини людської творчості і далі припадатимуть пилом по шухлядах своїх авторів. Цей огляд є таким собі середнім арифметичним з популярності на Youtube, рівня ажіотажу у медіа та власних вражень. Вашій популярності частина №2 у вигляді позицій з 80 по 61. Частину ж один можна знайти ось тут.
З цього креативного відеокліпу наприкінці 90-их почалася кар’єра однієї з найавторитетніших українських етно-рок-формацій сучасності. Традиційний міський романс у версії «Мандрів» сприймався драйвово і по-рок-н-рольному. Саме таке звучання багато-хто і досі вважає найоптимальнішим в їх біографії.
- «Романсеро про ніжну королеву» – МАНДРИ (1998)
На третьому альбомі «Пожежі міста Вавілон» хлопців з «Танка на майдані Конго» перестають сприймати суто як реперів. На перший план виходить рокова складова, а з-поміж драйвових номерів відчутно вирізняється філософська балада «Вода» - лебедина пісня Едуарда «Ділі» Приступи у складі гурту. В подальшому Фаготу та Фоззі доведеться творити вже без нього.
- «Вода» – ТАНОК НА МАЙДАНІ КОНГО (2004)
Однією з найбільших сенсацій рок-н-рольної України 2008 року, поза будь-якими сумнівами, став веселий гурт з Вінниці, чия назва «Тік» подавалася як абревіатура виразу «Тверезість і культура». Тоді хлопці іще не перетворились на банальний весільний ВІА і писали пісні, сповнені гумору і літературного розбишацтва.
- «Вчителька» – ТІК (2007)
Один з головних бойовиків тернопільських поп-рокерів, створений на піку їх успіху. За словами їх саундпродюсера Артура Даніеляна, хітовий потенціал твору був очевидним буквально після першого ж прослуховування. Невдовзі пісні відведуть роль головного локомотива платівки «Планета». На неї буде відзнято кліп, що закликатиме не бути байдужим до проблем ВІЛ-інфікованих людей.
- «Best друг» – СКАЙ (2007)
При наявності справжнього таланту, хіти, як виявилося, можна писати навіть про наслідки статевого зв’язку з неповнолітніми. Доведено Сергієм Кузьмінським – неперевершеним майстром робити сумне смішним.
- «117-та стаття» – БРАТИ ГАДЮКІНИ (1994)
Частіше за цю композицію на помаранчевому Майдані звучала хіба знаменита кричалка «Гринджол». Ніколи раніше, і навіть пізніше лірика Сашка Положинського не була настільки пронизливою і влучною: «Як уже набридло чути знову і знову порожні балачки, пафосні розмови, мова калинова, пісня солов’їна, ще трохи побалакаємо – зникне Україна». Не треба бути пророком, щоб прогнозувати: старенький хіт "Тартака" іще дуже довго лишатиметься актуальним.
- «Я не хочу» – ТАРТАК (2004)
У далекому 97-му зодягнені у білі сутани хлопці з "Піккардійської терції" спускалися на сцену простісінько з-під стелі. «Крила камяні приросли корінням до закам’янілого вицвілого сну»… Ключовий номер тих часів. Багатоголоса ода внутрішній самотності кожного з нас. Один з шедеврів, які з’являються раз на покоління і щоразу пронизують до самісіньких кісток.
- «Пустельник (Кам'яна елегія)» – ПІККАРДІЙСЬКА ТЕРЦІЯ (1997)
Фрілансерський проект товариства пошуку жертв війни «Пам’ять», які знайшли спонсора, аби записати та зафільмувати давню повстанську пісню, перетворивши її на хіт, який на ютюбі переглянули вже кілька сотень тисяч разів.
- «Машингвери» – АНДРІЙ МЕНЦАК (2009)
Саркастично-історична замальовка з елементами легкої еротики, написана "Гадами" в епоху Першої Революції. Соціальній тематиці на альбомі «Всьо чотко», як на мене, іще належить бути належним чином дослідженою, адже, на відміну від багатьох сучасних творів ті пісні не мали й дещиці пафосу. Утім, просвітницька місія від того жодним чином не страждала.
- «Ой лихо!» – БРАТИ ГАДЮКІНИ (1989)
Олег Скрипка в усі часи не рівно дихав до постаті першого космонавта Радянського Союзу. В одному з пізніших своїх творінь навіть називав себе ні більше, ні менше – цілим сином Гагаріна. Утім шаманське камлання легендарного імені затьмарити все ж не вдалося. Один з ударних хітів альбому «Музіка» і нині залишається улюбленим для усіх, хто бодай одного разу мріяв про небо. На цей трек, доречі, існує ще й відеокліп з хронікою життя льотчика, але особисто мене значно дужче пройняв саме цей виднограй.
- «Юра» – ВОПЛІ ВІДОПЛЯСОВА (1997)
Пісня з концептуального альбому «Наші партизани», записаного спільно з музикантами «Скрябіна» стала звукорядом для титрів фільму «Собор на крові» - документальної стрічки про український національно-визвольний рух першої половини ХХ століття. Народні слова та музика напрочуд органічно сплелися з атмосферними переборами, вигідно підкресливши екзистенційну сутність першоджерела. Той випадок, коли форма і зміст взаємодіють просто довершено
- «Буде нам з тобою що згадати» – ПЛАЧ ЄРЕМІЇ (2000)
«Мандрував хтось краями та й зіткнувсь зі стіною, та й пробив головою, що бризнула кров в синє небо з зірками»... Один з центральних номерів монументальної платівки «In Kastus», концептуальний меседж якої недвозначно розкриває вже сама лишень обкладинка з обличчями поверх свіжоскопаної землі. У часи створення лонгплею згадувати про батальйон «Нахтігаль» мало-хто наважувався. Та не таким був харизматичний Андрій Середа, що його часто і небезпідставно називають одноосібним утіленням української готики.
- «Птаха на ймення Nachtigall» – КОМУ ВНИЗ (1996)
Свого часу саме цей виднограй «Воплів Відоплясова» особливо часто транслювало російське «MTV». Не в останню чергу до цього спричинився ефектний відеокліп – така собі саркастична стилізація під вічно актуальний Болівуд. Ну і музика, незмінно енергійна і по-справжньому дика.
- «День народження» – ВОПЛІ ВІДОПЛЯСОВА (2000)
Іще один хіт, виднограй на який був популярним не менше за пісню – «жахалочку напутствєнную», як охарактеризував її сам Сергій Фоменко. «Кохайтеся, чорноброві, та не з упирями», - додам я і після перегляду ви самі усе зрозумієте. Якщо не знаєте і не розумієте вже давно.
- «Орися» – МАНДРИ (2002)
Головний хіт прощального лонгплею «Гадюкіних» увіковічив красуню, «хоч і не зовсім худу, та струнку як бірьозку». Здатність розтягувати обличчя слухачів у посмішках завжди безпрограшно "видавало" Сергія Кузьмінського – справжнього рок-героя, чиє життя обірвалося так досадно передчасно. В епоху «95 кварталу» це відчувається гостріше, ныж будь коли…
- «Дівчина з Коломиї» – БРАТИ ГАДЮКІНИ (1996)
Етапне творіння харківської групи, що ознаменувало собою пошуки як нового саунду, так і нових ліричних форм. Такі періоди в біографії досвідчених музикантів цікаві насамперед тим, що здатні народжувати божевільні експерименти, на кшталт погляду «з берлоги ведмежими очима». Мимоволі трішечки ведмедем починаєш відчувати сам себе.
- «Гранули» - ТАНОК НА МАЙДАНІ КОНГО (2005)
Наприкінці 00-их фірмових розбишакуватих бойовиків у спадщині маестро Положинського відчутно поменшало, ті ж що траплялися справляли враження притягнутих за вуха. Річ у тім, що, досягнувши віку зрілості, вчорашній хуліган почав усе частіше переосмислювати історію України. Не відбиватися на свіжій творчості це просто не могло.
- «Мій лицарський хрест» – ТАРТАК (2008)
Українська народна колядка, приправлена енергетикою панк-року та фірмовим фольк-колоритом, ближче до фіналу обертається класичним «Козацьким маршем», що його сліпий бандурист Євген Адамцевич написав іще у першій половині минулого століття. Остаточно ж культовим даний твір зробила фраза про третього сина, який «пішов у Бандери, щоб служити Україні». І дотепер один з головних концертних бойовиків колективу.
- «Сумний святий вечір» – ГАЙДАМАКИ (2005)
Найякісніший запис флагманів української гранж-психоделії отримав назву наступної пісні, яку традиційні прихильники «Димної суміші» сприймають замалим не як баладу, для публіки ж не посвяченої ідеальнішого початку для розгорнутішого знайомства з групою годі й уявити. Вам кортіло почути «Нірвану» українською? Стовідсоткових радощів впізнавання не гарантую, а от збиваючий з ніг адреналін - дуже навіть.
- «В країні ілюзій» – ДИМНА СУМІШ (2007)
Перший сингл з альбому «Янанебібув», який стає квінтенсенцією звучання раннього «Океану Ельзи». Старші конкуренти, на кшталт «ВВ» та «Green Grey» відгукуються про молодих колег з погано прихованим скепсисом, однак за тиражами проданих платівок вони вже дихають їм у потилицю…
- «Сосни» - ОКЕАН ЕЛЬЗИ (2000)
(ДАЛІ БУДЕ...)
Джерело: RvNews