Читайте в публікації

Як навчитися бути щасливою людиною? Книги для дітей, підлітків та дорослих - чи справді слово лікує? Що таке терапевтична казка? Про це та інше розповідає письменниця, редакторка, ілюстратор та громадська діячка Ірина Мацко.

Грем'яцькі школярі отримали «листівки-щасливки».

Щастя. Тисячами слів можна описати його. Для когось - це здоров’я, а для когось - матеріальне збагачення. Але для вихованців Мирогощанського дитячого будинку-інтернату щастя - знати, що вони потрібні. Вони особливі і для більшості усе їхнє життя про

Селом прокотилася звістка, що Хомчикова Ніна виходить заміж. Хоча вона не так давно поховала чоловіка, це не дуже й здивувало односельців. Жит¬тя у подружжя, всі це знали, не складалося... Ще за¬молоду чоловік почав випивати, а потім втратив на пилор

У рамках дружби Гощанщини з Білокуракинським та Новоайдарським районами другий рік поспіль діти з Луганщини оздоровлюються в «Агатівці», інформує прес-служба РОДА. Цьогоріч приїхали відпочивати 42 мешканці міста Щастя, які проживають біля самої лінії

У неділю, 6 травня о 14.00 в Рівненській обласній бібліотеці для молоді (вул. Київська,18) відбудеться презентація виставки робіт учнів художньої школи-студії «Арт-Маестро» «Кольоровий калейдоскоп». В експозиції будуть представлені творчі доробки вих

Письменниця з Києва Євгенія Пірог відвідає Рівне та Здолбунів зі своєю новою книгою.

Стрілки на годиннику, що відраховував останні хвилини старого року, здається, на мить зупинилися, наче віддаючи належне пунктуальності Маргарити. Рівно 21.00. “Точність – вічливість королів, - спало на думку Риті й, посміхнувшись, вона вже від себе в

Згідно геолокації фото, випадок стався в Дубровицькому районі.

25 листопада свою авторську книгу-нотатки «Дороги до Щастя: круїзно-волонтерські нотатки» у Рівненському обласному краєзнавчому музеї представив військовий волонтер Юрій «Степанич» Тира.

25 листопада відбудеться презентація книги відомого волонтера Юрія Тири «Дороги до щастя».

Артур був єдиною бажаною дитиною в сім’ї Крамерів. Його народження було неабиякою видатною подією для всієї родини. Мама Іра обожнювала маля, повсякчас називаючи його то «золотком», то «сонечком», то «щастячком». Батько – Петро Олександрович, директо

Не була в рідному селі вже декілька років. Тож йдучи вулицею від автобусної зупинки, Ярина зацікавлено роззиралася довкола. Все такі ж, обгороджені дерев’яним частоколом, обійстя, такі ж білі хати. Тонуть у зелені чепурні двори. Сади цієї осені врод