З дитинства я любила різні розповіді про минувшину людей, їхні долі та життя. Ніщо мене так не зацікавлювало, як розповіді старих людей. Бувало, пасу корову на березі і як заслухаюсь про різні цікавинки, то корова може бути в шкоді. Минули роки, а т

Випадковостей у житті не буває. Рано чи пізно обов’язково надходить такий час, коли минулий досвід у скрутній ситуації стає нам у пригоді. Моя оповідь – цьому підтвердження. …Урок розпочнеться за п’ятнадцять хвилин. На столі вчителя, як на військово

Не була в рідному селі вже декілька років. Тож йдучи вулицею від автобусної зупинки, Ярина зацікавлено роззиралася довкола. Все такі ж, обгороджені дерев’яним частоколом, обійстя, такі ж білі хати. Тонуть у зелені чепурні двори. Сади цієї осені врод

Ця історія про реальних людей, рівнян, імена яких з етичних міркувань, змінені. Головна героїня оповіді померла в Рівненському геріатричному пансіонаті кілька літ тому. Проте історія дуже повчальна.